COCAIN FishScale Кизилюрт

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Пацаны, сегодня расскажу вам историю, как я, в роли гопнического наркомана, раздобыл свою закладку кокаина и сходил на клёвый фильм. Если всё ок, набьте сигаретку и втыкайте. Тут будет много слов, которые вам, бро, стоит знать. Короче, с утра я уже чувствовал, что это будет день, который хочу запомнить. Жара сама била по голове, а я решил, что пора заказывать себе закладку. Отправился на свою "машиночку" в сторону своего "дизайнера", знаешь, того, кто всегда проверен и надёжен. Когда подкатил к дому "дизайнера", понял, что делаю всё верно. Был небольшой "шуга", но я смело открыл дверь и вошел. Где-то там, между качелей и прогибающимся диваном, обитал маленький "шугачок", наркоманы его так называют, но это был наш личный "воротилка". Быстрым движением руки, я достал сумочку и, прикинув взглядом свою "машиночку", сказал: "Давай, чёртик, наше общение на сегодня". Он закатил глаза и медленно достал из кармана "марочку" - маленькую бумажную сувенирку для меня. Я взял её и сложил аккуратно в свой карман. Поняв, что моя прогулка ещё не закончилась, я решил наведаться в кино, чтобы утолить свою жажду приключений. Так же подумалось, что у французов, которые снимали фильм, должно было быть что-то интересное. Семки, пиво и, разумеется, разыгрыш билетов на "марик", чтобы получить свою дозу радости. Хотелось чего-то долгожданного, как будто прыгнуть с парашютом в мир без кодеина. Получив свою "чеканную" дозу, я отправился в зал в поисках своего кресла. Кино началось, а я ещё впитывал в себя всю магию вокруг. Было такое ощущение, что я стал частью этого фильма, и мир стал настолько реальным, что испаритель как будто заиграл новыми красками. Стоя в очереди на попкорн, заметил пару наркогопников, которые также решили провести время в кинотеатре. Они были вполне неплохо вооружены "машинками" и у них на взгляд была крепкая связь с "чёрным рынком". Понял, что это мои "парнишки" и решил к ним присоединиться. После фильма, когда вышли на улицу, я рассказал им о своей "марочке" и они засмеялись, думая, что это шутка. Я поднял брови и достал её из кармана, чтобы они сами увидели. Их глаза загорелись, и они произнесли: "Всегда говорил, что наш братишка знает своё дело". Потом мы долго шли по улице, обсуждая все наши приключения, и я смотрел на этих ребят с удовольствием. Они были моими братьями по "шмальге", с которыми я мог делиться всеми своими "тайнами" и "радостями". Наконец, подошли к месту, где они остановились, и они предложили мне присоединиться к ним. Они сказали, что у них есть "поника" и "шприцы" на всякий случай. Обрадованный, я кивнул и вместе мы отправились в их "базу". Там я увидел настоящий нарколабораторный аншлаг. Каждый стол был занят настоящими химиками, которые смешивали разные "реагенты" и "порошки". Они уже привыкли к этой атмосфере, но для меня это было нечто новое. Бро, там я встретил своего "дозёра", который меня нарконовинками научил. Он учил меня всем "пляскам" и "старался на технарьком фронте". Он был моим настоящим "наставником". Часы пролетели незаметно, и я решил, что пора прекращать весь этот "кодеиновый" сумасшедший день. Спасибо ребятам за отличную компанию и за то, что позволили мне окунуться в этот наркоманский мир. Вернувшись домой, я принялся "чекать" все свои запланированные "дела", но вместо этого я предался тому покою, который дарит наркотический сон. Этот полузабытый "религиозный" эйфорический сон, который был мне так близок и "свят". Итак, вот как я, гопнический наркоман, смог раздобыть свою закладку кокаина и сходить в кино. Это был настоящий "турбоэкшн", который оставил в моих карманах множество воспоминаний и "наркотических" реальностей. А помните, бро, что наркотики – это всего лишь кратковременный убегающий от реальности "лайфхак". Не делайте таких "дурных" шагов, ведь жизнь куда круче, чем эти перлы наркословаря и молодежного сленга. Ставь на реальные эмоции и держись от этого "серого" мира на расстоянии.